ЗНЕХОТЯ, ЗНЕ́ХОЧУ,
Знехотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Левиц. Пов. 42. Знехочу баба порося ззіла. Посл.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 173.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗНЕХТАТИ, ТАЮ, ЄШ, →← ЗНЕТУШИТИ, ШУ, ШИШ,